Паліативна допомога
Паліативна допомога є важливою частиною медичної допомоги для людей з важкими та невиліковними захворюваннями. Вона надає комплексну підтримку, що дозволяє пацієнтам жити максимально якісним життям, незважаючи на важкі обставини. Доглядальники відіграють центральну роль у наданні паліативної допомоги, адже допомагають пацієнтам і їхнім рідним пройти цей важкий період, забезпечуючи комфорт та підтримку у повсякденному житті та зберігаючи гідність пацієнта. Паліативна допомога включає в себе всі аспекти життя людини – фізичний, емоційний, соціальний і духовний.
Основні принципи паліативної допомоги:
- Полегшення болю та інших симптомів. Паліативна допомога допомагає контролювати біль та інші фізичні симптоми, такі як нудота, задишка, втома і слабкість, втрата апетиту.
- Підтримка емоційного і психологічного стану. Пацієнти та їхні родини часто стикаються зі стресом, тривогою та депресією. Паліативна допомога включає психологічну підтримку та консультування, щоб допомогти їм справитися з емоційними труднощами.
- Духовна підтримка. Паліативна допомога також враховує духовні потреби, надаючи підтримку, яка може включати обговорення питань сенсу життя, віри та надії.
- Соціальна підтримка. Допомога включає соціальну підтримку, допомогу в організації догляду вдома, надання інформації про доступні ресурси та послуги.
Біль – це один із найпоширеніших, найнеприємніших і найбільш лякаючих симптомів, з якими стикаються пацієнти, які мають хронічні хвороби. Оцінка та лікування болю є ключовим елементом паліативної допомоги, який дозволяє забезпечити ефективне та індивідуалізоване лікування пацієнтів. Вміння правильно оцінити біль допомагає не лише зменшити фізичні страждання, але й покращити загальну якість життя підопічного, забезпечуючи йому комфорт, підтримку та гідність у важкий період життя.
Виявлення болю на ранній стадії дозволяє швидше почати лікування і уникнути його загострення. Кожен пацієнт має свій рівень болю і реагує на біль по-різному, тому важливо визначити індивідуальні потреби. Біль може впливати на апетит, сон та імунну систему, що погіршує загальний стан здоров’я. Нестача сну і поганий апетит можуть призвести до виснаження, слабкості і додаткових ускладнень. Хронічний біль може викликати або посилювати тривогу і депресію, натомість ефективне знеболення може покращити емоційний стан підопічного, зберегти його активність та самостійність, почуття власної гідності та контролю над своїм життям.
Кожна людина має право на життя без болю. Терпіння болю суперечить принципам гідного та комфортного життя.
Методи оцінки хронічного болю
Суб’єктивні методи:
- Шкала болю. Використання візуальної аналогової шкали (ВАШ)
- Опитування. Виявлення місця, інтенсивності, характеру та тривалості болю через розмову з пацієнтом
Об’єктивні методи:
- Спостереження. Визначення ознак болю через спостереження за поведінкою людини (міміка, пози, рухи)
- Фізичні обстеження. Виявлення причин болю через медичні огляди та діагностичні процедури
Шкали оцінки болю:
Після проведення оцінки наявності больового синдрому повідомте лікаря про всі спостереження щодо болю, включаючи інтенсивність, локалізацію, характер та тригери (пускові точки запуску) болю.
Будьте залученими разом з медсестрами, фізіотерапевтами, психологами та іншими фахівцями для розробки індивідуального плану лікування болю.
- Слідкуйте за вчасним прийомом призначених ліків відповідно до рекомендацій лікаря.
- Спостерігайте за можливими побічними ефектами та повідомляйте про них лікаря.
- Ведіть журнал болю, в якому фіксуйте інтенсивність, характер і тригери болю щодня.
- Аналіз змін. Регулярно аналізуйте зміни у рівні болю та ефективності лікування.
- Разом з медичною командою коригуйте план лікування відповідно до змін у стані.
- Активно надавайте зворотний зв’язок лікарю про ефективність лікування та побічні ефекти.
Забезпечення адекватного знеболення є не лише медичною необхідністю, але й моральним обов’язком медичних працівників. Доглядальники відіграють ключову роль у процесі управління болем, надаючи пацієнтам та їхнім родинам необхідну інформацію, фізичну та емоційну підтримку, адже кожен пацієнт має право на життя без болю зі збереженням гідності.
