Турбота про шкіру під час тривалого догляду: пролежні, рани, попрілості – поради від дерматологині

Пролежні утворюються внаслідок тривалого тиску на певну ділянку шкіри. Це порушує кровообіг – тканини не отримують достатньо кисню та поживних речовин, що призводить до їх пошкодження. Люди, які внаслідок хвороби чи інвалідності тривалий час перебувають у ліжку або мають обмежену рухливість, особливо схильні до розвитку пролежнів. Контакт шкіри із сечею, потом або випорожненнями додатково послаблює її захисний бар’єр і сповільнює процес загоєння. 

Якщо не доглядати рани належним чином, пролежні можуть інфікуватися – це може призводити до серйозних ускладнень. Саме тому регулярний догляд за шкірою, підтримання її чистоти та своєчасна зміна положення тіла є ключовими заходами профілактики.

Спільно з лікаркою дерматологинею Світланою Кочергіною ділимося ключовими моментами, на що варто звертати увагу.

Початкову стадію пролежня можна відрізнити від звичайного почервоніння за кількома ознаками:

• Почервоніння не блідне при натисканні. Якщо натиснути пальцем на почервонілу ділянку на кілька секунд, звичайне подразнення шкіри тимчасово зблідне, а потім знову стане червоним. При пролежні першої стадії колір не зміниться при натисканні.
• Почервоніння не зникає після зміни положення тіла. Якщо зняти тиск із ділянки, звичайне почервоніння зазвичай минає протягом кількох хвилин, тоді як початковий пролежень зберігається.
• Змінюється температура шкіри. Уражена ділянка може бути теплішою або холоднішою за шкіру навколо.
• Змінюється щільність тканин. Шкіра може ставати твердішою, набряклою або, навпаки, м’якшою.
• З’являються неприємні відчуття. Людина може скаржитися на біль, печіння, поколювання або свербіж у цій зоні ще до появи видимого пошкодження шкіри.

Які частини тіла найбільш вразливі?

У людей, які користуються кріслом колісним, пролежні найчастіше виникають на сідницях, куприку, попереку, уздовж хребта, в ділянці лопаток, а також на задній поверхні рук і ніг. У лежачих пацієнтів найбільш уразливими є п’яти, стегна, внутрішня поверхня колін, сідниці, поперек, хребет, лікті, плечі, потилиця, вуха та щоки.

Пролежні також можуть утворюватися в місцях, де медичні пристрої або обладнання тривалий час тиснуть на шкіру, наприклад, під кисневими масками, катетерами, шинами чи пов’язками. 

Огляд має проводитися щодня. Передусім слід перевіряти типові зони тиску над кістковими виступами, зокрема: крижі, сідниці, п’яти, потилиця, лікті, плечі, стегна, бокові поверхні колін та щиколотки/щиколоткові кісточки. Під час огляду варто звертати увагу на будь-які зміни: порушення цілісності, зміни кольору, сухість і лущення, «паперову» тонку та крихку структуру, вологість, набряклість або плямистість. Усі ці ознаки можуть свідчити про підвищений ризик або вже наявне пошкодження тканин.

Попрілість під грудьми або інтертріго – поширений стан шкіри, який часто виникає у маломобільних жінок. Поєднання вологи, тепла та тертя в шкірній складці під грудьми призводить до подразнення та дискомфорту. Інколи ситуація погіршується бактеріальними та/або грибковими інфекціями.

Основний принцип догляду за такими ділянками – підтримувати шкіру чистою, сухою та мінімізувати тертя. 

1. Для очищення шкіри в цих зонах краще використовувати воду та м’яку тканину. Це зазвичай менш подразнює шкіру ніж вологі серветки.
2. Після миття обовʼязково витирайте шкіру насухо. Можна також зробити повітряні ванни на 10–15 хвилин, припіднявши груди.
3. Нанести захисний засіб із вазеліном або оксидом цинку. Він допомагає створити бар’єр від подразників, захищає шкіру від вологи та зменшує тертя.
4. Також можна одягати бавовняний топ, який буде вбирати піт і знімати тертя шкіри об шкіру. 

Як допомогти людині?

Передусім – усунути або максимально зменшити тиск і тертя, які спричинили пошкодження шкіри.

• Регулярно змінюйте положення тіла. Частота залежить від загального стану пацієнта/ки, рівня рухливості та поверхні, на якій він/вона лежить або сидить. У ліжку – кожні 2 години, у кріслі колісному – кожні 10–15 хвилин. 
• Використовуйте спеціальні засоби для розвантаження тиску. Підкладіть подушку або поролонову подушку під ногу чи поруч із ураженою ділянкою тіла. Важливо розміщувати опору так, щоб вона розвантажувала ділянку ризику, але не тиснула безпосередньо на пролежень або пошкоджену шкіру. 

Розгляньте можливість використання протипролежневого матраца зі змінним тиском. Такий матрац складається з повітряних камер, які почергово наповнюються та спускаються, регулярно змінюючи точки опори тіла. Це допомагає зменшити тривалий тиск на окремі ділянки шкіри, покращує кровообіг у тканинах і знижує ризик утворення пролежнів або їхнього прогресування. 

Уникайте тертя та ковзання ліжком або кріслом, оскільки це може додатково пошкоджувати тканини та сповільнювати загоєння.

Догляд за пролежнями залежить від глибини та тяжкості ураження

Загальні принципи догляду за раною включають:

• Очищення. Якщо цілісність шкіри не порушена, ділянку слід обережно мити м’яким очищувальним засобом і акуратно висушувати. Відкриті рани необхідно очищати фізіологічним розчином або чистою водою під час кожної зміни пов’язки.
• Накладання пов’язки. Сучасні пов’язки підтримують оптимальне вологе середовище для загоєння рани, захищають її від інфекції та допомагають зберігати навколишню шкіру сухою.
• Вибір пов’язки. Вибирати пов’язку слід відповідно до особливостей рани: існують плівкові, марлеві, гелеві, пінні або спеціалізовані лікувальні пов’язки. У деяких випадках кілька видів пов’язок можуть комбінувати. 

Тип повʼязки, який підходить конкретно для вашого випадку, має обирати виключно лікар/ка. Інколи може знадобитися хірургічне видалення відмерлих тканин.

На ділянки з ризиком пролежнів (п’яти, крижі, лікті) часто можна і потрібно наносити:

• бар’єрні креми (з цинком, диметиконом, вазеліном) – захищають від вологи, сечі, поту;
• легкі зволожувальні емоленти – якщо шкіра суха, не пітніє. 

Проте якщо на шкірі вже наявна виразка, то крем наносити не можна. 

Обов’язково зверніться до лікаря за таких ознак:

• шкіра темнішає (синюшний або фіолетовий колір), з’являються пухирі;
• наявний гній, неприємний запах або підвищення температури;
• рани не загоюються, навіть за належного догляду вдома;
• людина має загальну слабкість, сплутаність свідомості або виражений біль;
• у рані можна побачити кістку, сухожилля чи м’яз.

Попрілості, догляд за шкірою під підгузками – що варто враховувати, щоб уникнути інфекцій?

Найважливішим фактором, що сприяє розвитку попрілостей, є підвищена вологість, яка виникає через використання підгузків. Це призводить до збільшення тертя та структурних змін шкіри, через що вона стає вразливішою до пошкоджень, інших подразників і проникнення мікроорганізмів.

Як уникнути надмірної вологості:

• замінювати підгузок після кожного випорожнення;
• для купання та очищення ділянки під підгузком використовувати воду та м’який засіб для очищення;
• обережно промокнути шкіру насухо та дати їй висохнути на повітрі;
• нанести захисний барʼєрний крем, що містить вазелін та оксид цинку.

У догляді за ділянками шкіри, де є складки, не варто використовувати щільні жирні креми, бо вони лише підвищуватимуть вологість. Також не рекомендують використовувати дитячу присипку або тальк. У складках шкіри ці порошки легко змішуються з потом, залишками сечі або іншою вологою. У результаті утворюються волога пастоподібна маса або грудочки, які не лише втрачають свої підсушувальні властивості, але й починають механічно подразнювати шкіру. Це збільшує тертя під час рухів або контакту з підгузком, що призводить до мікротравм і ще більшого пошкодження шкірного бар’єра.

Саме тому сучасні рекомендації віддають перевагу бар’єрним кремам і емолентам, які захищають шкіру, не створюючи абразивного ефекту.